Різдво – це тепле родинне свято. Є люди, які у святвечір не можуть бути зі своїми родинами та споживати святу вечерю разом із ними. Рятівники – є такими людьми. Новороздільську пожежну частину з колядою у святвечір після Великого Повечір'я відвідала «Українська Молодь – Христові» зі своїм духівником та капеланом Новороздільського міського відділу ДПРЧ-11, о. Ростиславом Височаном.
Величаве «Бог Предвічний», радісне «Небо і Земля» та щирі віншування лунали у стінах частини. Рятівники були приємно здивовані такою несподіванкою та радо колядували з молоддю, прославляючи Новонародженого Христа. А в сам день Різдва Христового, з молебнем та колядою відвідав рятівників о. Ростислав Височан.
Подякувавши за спільну молитву та за жертовну службу українському народові, отець зазначив, що саме рятівники знають, наскільки небезпечно бути самому, адже вони завжди ходять по-двоє, допомагаючи одне одному. «Тому й Христос сьогодні народившись, приходить до нас, щоб ми не були самі. Тож пам'ятайте, коли ви гасите пожежу чи спасаєте людей, вас є не тільки двоє, а троє – ви з Христом». Підготував: Володимир Радько
22 грудня 2013 року Божого п'ятеро хлопців та троє дівчат вступили у Рух "Справжня любов чекає", метою якого є показати світові життя справжньої християнської молоді та свідчити правду про дар статевості для людини.
У переддень складання обітниці молодь приступила до Святого Таїнства Покаяння, а в неділю після Божественної Літургії, дали обіцянку перед Богом "пізнавати своє покликання як чоловіка/жінки", жити у дошлюбній чистоті та уникати гріха проти чистоти. Усвідомлюючи важливість цього рішення, молодь обіцяла Богові щоденну молитву та часте Причастя.
Під час присяги хлопці та дівчата тримали в руках запалену свічку – символ Христа, якого ми несемо у світ; білу троянду, як символ чистоти, яку після присяги поклали перед іконою Богородиці, Єдиної Чистої. Також молодим хлопцям та дівчатам було вдягнено срібні обручки, на яких викарбувано "Справжня любов чекає".
Свою науку з щирими побажаннями витримати у складеній обіцянці до нових членів Руху "Справжня любов чекає" скерував духівник Новороздільського УМХ о. Ростислав Височан.
Чи гріх жити разом до шлюбу, коли є справжня любов і бажання? Це питання молоді люди неодноразово задають собі, своїм друзям, а сміливіші – священикам. У сучасному світі багатьох турбує тематика спільного життя перед одруженням. Саме тому, в суботу, 14 грудня 2013 року, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Новий Розділ на Львівщині, о. Ростислав Височан організував зустріч місцевої організації УМХ з духівником руху "Справжня любов чекає" ("True Love Waits") о. Олегом Кобелем.
Свою доповідь о. Олег розпочав з історії руху, в якій зазначив, що рух "Справжня Любов Чекає" засновано для тих, хто вірить, що найкращий подарунок для коханої людини в день весілля – це своя чистота. Саме для того, щоб не дозволити справжній любові загинути, в 1993 році був створений Рух чистих сердець.
Відповідаючи на запитання про дошлюбну чистоту, о. Олег Кобель вживав як наукові так і релігійні аргументи. "Ніхто не піддає сумніву те, що нас пов'язують справжні почуття і найкращі наміри. Однак намірів недостатньо: потрібні діла. Скільки б ми не говорили один одному, що наша любов вічна, скільки б обіцянок не давали один одному, насправді ми прекрасно розуміємо, що ще не належимо одне одному, не зробивши остаточний вибір. Тільки шлюб може перетворити наміри у факти і тільки після укладення шлюбу чоловік і жінка насправді належать одне одному", – зазначив о. Олег.
Висловлюємо подяку о. Олегові за проведену зустріч. Вважаємо, що праця і візит о. Олега не були даремними, оскільки деякі члени новороздільської організації УМХ складатимуть обітницю жити у чистоті аж до шлюбу.
Із 6 по 8 грудня 2013 року в монастирі св. Альфонса, м. Львів відбулися реколекції для хлопців.
Наші УМХівці духовно збагатились, бо була можливість зосередитись і в тиші поглянути на своє життя і відкрити в ньому нові можливості для зросту.
"На цих реколекціях я зумів подолати бородьбу в собі, сумніви, які постійно охоплювали, охоплювали моє серце, не даючи спокійно жити. Я почав робити кардинальні рішення, які поступово змінюють моє життя на краще. Під час реколекцій я забув про всі буденні проблеми, отримавши мав духовний відпочинок, став сильнішим, запалився Святим Духом, який в мені не згасає, бо він є вічним."
МЕНІ НЕБАЙДУЖИЙ ГОЛОДОМОР 1921-23,1932-33,1946-47років, Я обов'язково згадаю цей, важкий для України, день. День тих, кого не стало у ті важкі часи ,запалю свічку Пам'яті, як знак скорботи.
"Голодомор - це наша історія, яку ми маємо знати. Адже, хто як не ми це зробить? Ми маємо пам'ятати про весь жах, що оповив Україну в часи голодомору.Пам'ятати про мільйони загиблих людей, які не були ні в чому винні. А найважливіше це усвідомлення цінності нашого життя. Ми маємо все, що потрібно:дім, батьків, можливість навчатись, гарно вдягатись та добре харчуватись. Але ж як часто нам цього не достатньо? Задумайтесь на хвилинку...адже ви - щаслива людина!"
Ярина Дудицька
"Сильні люди - це ті, які пережили і витерпіли голодомор. Коли я згадую голодомор, мене поглинає жахіття тих часів. які наша родина, наша Україна, пережила. Нам це складно уявити. Лише одна думка викликає у нас біль у серці та почуття обурення,прощення і пам'яті! "Хто зі зброєю прийде, від зброї і загине". Хотілося б перенестися у ті часи і все змінити, але ми нічого не можемо зробити! Лише молитися та оплакувати нашу землю, просочену кров'ю наших братів.
Молись так, як вони за нас молились"
Дмитро Краївський
"Я вважаю обов'язком кожного українця пам'ятати про голодомор, який зкосив цілі покоління українців, які могли змінити цей світ на краще … насправді нам не втямити усієї тієї картини, що там відбувалося, коли вимирали родинами, а з мап України зникали цілі поселення. Пам'ятаймо !!!…Отож вічная пам'ять тим, хто відійшов. Нехай Господь їх упокоїть з миром."
23 листопада 2013 року у членів організації Українська молодь – Христові була чудова можливість побувати на храмовому святі в селі Гранки – Кути, куди з’їхалось багато священиків із сусідніх парафій. Їх присутність створила по-особливому святковий настрій. Ми брали активну участь в Службі Божій, після якої випили свяченої водиці та приступити до таїнства Миропомазання.
Біля храму також панувало свято. Там зробили невеличкий ярмарок, де можна було придбати книжки, прикраси чи солодощі.
Користуючись можливістю, хочемо подякувати членам УМХ, що живуть в цьому селі, які запросили нас на свято. Також вітаємо Оксану Бойко, яка 23 листопада відзначала свій день народження. Бажаємо міцного здоров’я, багато щастя та Божого благословення.
