МЕНІ НЕБАЙДУЖИЙ ГОЛОДОМОР 1921-23,1932-33,1946-47років, Я обов'язково згадаю цей, важкий для України, день. День тих, кого не стало у ті важкі часи ,запалю свічку Пам'яті, як знак скорботи.

"Голодомор - це наша історія, яку ми маємо знати. Адже, хто як не ми це зробить? Ми маємо пам'ятати про весь жах, що оповив Україну в часи голодомору.Пам'ятати про мільйони загиблих людей, які не були ні в чому винні. А найважливіше це усвідомлення цінності нашого життя. Ми маємо все, що потрібно:дім, батьків, можливість навчатись, гарно вдягатись та добре харчуватись. Але ж як часто нам цього не достатньо? Задумайтесь на хвилинку...адже ви - щаслива людина!"

Ярина Дудицька

"Сильні люди - це ті, які пережили і витерпіли голодомор. Коли я згадую голодомор, мене поглинає жахіття тих часів. які наша родина, наша Україна, пережила. Нам це складно уявити. Лише одна думка викликає у нас біль у серці та почуття обурення,прощення і пам'яті! "Хто зі зброєю прийде, від зброї і загине". Хотілося б перенестися у ті часи і все змінити, але ми нічого не можемо зробити! Лише молитися та оплакувати нашу землю, просочену кров'ю наших братів.

Молись так, як вони за нас молились"

Дмитро Краївський

"Я вважаю обов'язком кожного українця пам'ятати про голодомор, який зкосив цілі покоління українців, які могли змінити цей світ на краще … насправді нам не втямити усієї тієї картини, що там відбувалося, коли вимирали родинами, а з мап України зникали цілі поселення. Пам'ятаймо !!!…Отож вічная пам'ять тим, хто відійшов. Нехай Господь їх упокоїть з миром."

Іван Татчин