Коли на світ приходить нове життя, Господь Бог обдаровує його певними талантами, у гамі яких народжується унікальність, різноманітність та неповторність людини. В  ритмі життя у неї виникає два шляхи: розвивати Всевишнім даний талант або ж занедбати його. Безсумнівно, ще зі свого зачаття, кожна людина наділена найбільш цінним талантом – здатністю любити. Цей дар у всій своїй повноті виражається у двох заповідях любові. Мабуть, кожна людина неодноразово задавала собі питання: „Що таке любов?” - адже ми так часто чуємо це слово, говоримо його нашим близьким і, врешті-решт, самі когось любимо… У моїй пам’яті пригадуються слова зі Святого Письма: „Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить…, не поривається до гніву…, все зносить, всьому вірить…” (I Кр. 13, 4 - 7). Після таких глибоких слів виникає думка:  чи справді у нас така чиста любов? Адже так часто ми робимо ближньому дуже боляче, не вміємо слухати, а ще гірше - не можемо втамувати власний гнів. Прикладом безмежної, безкорисливої любові є любов Христа до нас. Адже тільки з своєї любові він прийшов у цей світ, щоб врятувати нас від загибелі та завжди жити у нашому серці.

Мабуть, одним із найбільших свят для кожного християнина є Різдво Христове. Адже саме в цей день в душі народжується впевненість у безмежну любов Бога до людини, з’являється надія на те, що ми віддаватимемо належну шану Богові за Його велику жертву та любов до кожного з нас. Саме в такий день ми повинні в особливий спосіб прославляти Новонародженого Ісусика не тільки в своєму серці, а й доносити цю радість іншим людям.

В ім’я Господа нашого Ісуса Христа та з Його благословення вже не перший рік спільнота „Українська молодь – Христові” організовує на Різдвяні свята вертеп. Так, 8 - 9 січня ми проходились вулицями нашого міст ... Читати далі »