чашу Господню негідно, буде винний супроти

Тіла та Крови Господньої!

 ²⁸Нехай же людина випробовує себе, і так

 нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

 ²⁹Бо хто їсть негідно, не розважаючи про тіло,

 той суд собі їсть і п'є.

 ³⁰Через це поміж вами багато недужих та

хворих, і багато  хто - заснули.

1Кор. 11.27-ЗО.

 У світі не має нічого святішого, величнішого і такого глибокого у своїй суті, як Євхаристія. Без Пресвятої Євхаристії наше життя, як і осягнення Царства Небесного, до якого ми всі є покликані, є неможливим.

Пресвята Євхаристія ( з грецької  благодарення, подяка ) - є серцем і вершиною життя Церкви, оскільки Христос з'єднує в ній свою Церкву І всіх її членів зі своєю жертвою прослави і благодаренням, яку на хресті склав Своєму Отцеві раз і назавжди. Через цю жертву Христос щедро виливає ласки спасіння на Своє тіло, яким є Церква. Євхаристія є пам'яткою Пасхи ( перехід до чогось нового ) Христа, тобто діла спасіння, звершеного життям, смертю і Воскресінням Христа. Євхаристія означає Преображення людського життя у боголюдському існуванні Христа, перетворення „дикої оливки" на „ добру " ( Рим. 11: 17- 24). Це означає реальну, тілесну причетність до Тіла Христового, споживання Його Плоті та Крові:      „Якщо не споживатимете Тіло Сина Чоловічого і не питимете Його Крові, не матимете життя в собі. Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п'є, той у Мені перебуває , а Я- в ньому " ( Йо. 6: 53- 56 ). Споживання Тіла і Крові Христової робить індивіда членом єдиного тіла. Такою єдністю життя в контексті особистісного спілкування і є Церква. Євхаристія  є подякою Богові. Інша її назва - Причастя, бо цим Таїнством єднаємося з Христом, який робить нас учасниками Свого Тіла і Своєї Крові для утворення єдиного тіла. Цей обряд було використано Ісусом під час Тайної Вечері. Назви цього Таїнства є різні: це і Причастя, і Свята Трапеза, і Ламання хліба, і Спомин Страстей і Воскресіння Христа, і Новозавітня манна, і Свята Жертва, і Свята і Божествена Літургія, бо вся Літургія Церкви знаходить свій осередок і найстисліший вираз у відправі цього Таїнства. У Євхаристії сконцентровуються і знаходять своє здійснення всі Таїнства Церкви: Хрещення, Покаяння, Подружжя, Священство. Річне коло свят, постів, пам'ять святих і молитва за покійних - все це знаходить своє звершення і єдність в Літургії, в якій присутня вся Церква неба і землі, зібрана навколо Агнця.

Сенс Євхаристії є унікальним, бо вона є Таїнством Церкви, священнодійством, в якому Церква стає  тим, чим вона є, являє і сповнює себе, як Тіло Христове і Храм Святого Духа, як здійснення Царства Божого у світі. Сам чин Євхаристії - це явлення Царства Божого в Церкві, на землі. Воно вже є „ між вами", але без Євхаристії Царства Божого „тут не буде". Це діло уприсутнюється через літургійні відправи. Наша Літургія розпочинається з призивання Царства, продовжується, щоб нам Його показати, і закінчується нашою участю у Його бенкеті через нашу єдність і причастя до Життя в Тройці Одного Бога. Характерним є те, що Христос подає нам одразу навіть форму і матерію цього Таїнства. Форма: „ Прийміть, їжте..." , "... пийте з неї всі...,, . Матерія: хліб і вино. Проте Євхаристія - це не просто форма і матерія. Перші християни переживали Євхаристію як величну Святиню і Таїнство. Вони реально бачили Господа серед зібрання вірних. Вони бачили Його в Тілі і Крові: „ Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової Крові? Хліб, що ламаємо, чи не є причастям Христового Тіла. ? " ( 1Кор.Ю, 16).

Кожен, хто хоче прийняти Христа у Святому Причасті, мусить бути у стані освячуючої ласки. Кожен, хто свідомий смертельного гріха, який вчинив, не повинен приймати Євхаристії доти, доки не отримає розгрішення. В „ Науці дванадцяти апостолів " , „ Дідахе " ( І ст. ) мовиться: „ Ніхто нехай не їсть, ані не п'є від благодарення вашого, крім охрещених в ім'я Господнє ". Також мученик Юстин ( ІІ ст. ) пише: „їжа ця зветься у нас Євхаристією, і нікому іншому не дозволяється брати у ній участь, як тільки тому, хто вірує в Істину вчення нашого і умився обмиттям на відпущення гріхів і відродження та живе так, як заповідав Христос ". Сам Христос, найвищий і вічний Священик Нового Завіту, діючи через священиків, приносить Євхаристійну Жертву. Цей самий Христос реально присутній, під видами хліба і вина, одночасно і є даром, який приноситься у кожній Євхаристійній Жертві.

Тайна Євхаристії є невичерпною у своїй сутності. Це ікона Божого Царства, Вона незбагненна для нашого розуму. Вона всеохоплююча Божа Любов. Бажаючи причаститись Нею, пам'ятаймо про належне приготування - до Кого ми хочемо приступити? Тому, закінчуючи роздуми про цю Пресвяту Тайну, згадаймо слова Івана Золотоустого: „ Наміряючись приступити до страшної і божественої цієї Трапези і священного тайнодійства, робіть це зі страхом і трепетом, з чистою совістю, з постом і молитвою... Подумай, людино, до якої жертви ти наміряєшся діткнутися, до якої приступити трапези. Зверни увагу на те, що ти -земля і попіл - причащаєшся Крові і Тіла Христового "!