«І Слово стало
тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу єдинородного від
Отця, благодаттю та істиною сповненого.» (Ін. 1: 14) Так вже склалося, що
Різдво Господа нашого Ісуса Христа – найвідоміше свято в цілому світі та
найбільше в нашому Церковному календарі, і це не дивно. Адже народження Сина
Божого стало початком нашого визволення від незносимого тягару первородного
гріха, що невпинно затягував у пекельну безодню та затьмарював красу божественного
образу і подоби людини. Ще задовго до цього світлого приходу, його провіщали
пророки та очікувала стомлена від холоду гріховного мороку земля. Та не лише
вона, але й сам Господь у Пресвятій Трійці задумав цей чистий акт об’явлення та
очищення для всієї вселенної, а особливо людини, тіло якої і стало об’єктом
(субстанцією) для втілення великого задуму воплочення Сина Божого. Чудо дивне: Той
хто покриває небо хмарами, хто посилає на землю промені сонячного світла, хто
подихом збурює води океану, хто є початком і кінцем зволив стати до нас
подібним, невмістимий небом, незрозумілий розумом та неописаний словами,
поклався в яслах та спочиває на сіні беззахисним немовлям, понижуючись до рівня
слуги, заради нашого спасіння.
«Він раніше
усього. І все існує в Ньому. Він також голова тіла, тобто голова Церкви. Він –
начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство, бо
сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому» (Кл. 2: 17-19).
Саме тому Різдво Христа з давніх давен оспівується і славиться багатьма
культурами та народами. Багатою є також спадщина українського народу, що через
віки ніс і примножував традиції різдвяних звичаїв. Різдвяне богослужіння,
коляда, вертеп та кутя, стали невід’ємною частиною цього свята, хоча й були
запозичені в інших народів. Так, справді, якщо різдвяний стіл, коляди та
щедрівки глибоко закорінені в руській традиції, то вертеп насправді бере свій
початок з Франції, де святий Франциск Асизький у ХІІІ ст. зобразивши у вигляді
шопки день Різдва, окремо виділив кожного персонажа, які формували святковий
вертеп, в центрі якого є дитя Ісус. Згодом ця лялькова композиція і стала
взірцем для створення вистави, що відтворювала події того часу та допомагала в
особливий спосіб переживати це радісне таїнство народження Сина Божого. Таке
дійство прийшлося до душі нашим пращурам і тепер не можна уявити собі різдвяних
свят без вертепу.
Не
винятком є також місто Новий Розділ, мешканці та гості якого два дні поспіль мали
приємність бачити вірогідне свідчення того, як українська молодь, що посвятила
своє життя Христові, славить Його святе народження та приносить радість у
домівки кожного, хто бажав внести у свій дім незвичайні емоції та світлі
почуття з приводу свята. Вертеп, організаторами і учасниками якого стали члени
молодіжної організації УМХ в нашому місті, вже став доброю традицією, на яку
краяни очікують впродовж року. Надзвичайно приємно було спостерігати не лише за
настроєм УМХівців, але й за тими хто радів, дивлячись на персонажів вертепу,
які кожний по-своєму, іноді навіть кумедно, але щиро прославляли ім’я Ісуса.
Ареною дійства стали не тільки подвір’я церков та приватні помешкання: поза
увагою не залишилися магазини, приватні підприємства та інші заклади нашого
міста. Чисельні відгуки місцевих мешканців, що позитивно змалювали дане дійство,
свідчать про те, що молодіжна організація «Українська Молодь - Христові» та
Василь Василишин, який її очолює, вже вкотре зуміли створити святкову атмосферу
та подарували місту мегапозитив на всі свята. Варто також згадати, що діяв даний
«перфоменс» з восьмого по дев’яте січня і є не єдиним заходом який проводить
дана організація. І, хоча свята добігають свого завершення, хочеться ще раз
привітати читачів з Різдвом Христовим та іншими святами, що належать до
різдвяного циклу і побажати здобути усі чесноти та дари якими обдаровує
новонароджений Ісус. Славімо Христа: «бо
серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння»(Рм. 10:
10).