"Вихід є. Вихід триває". 
Так звучить тема цьогорічної прощі Львів-Унів. Це вже двадцять друга проща, яка відбувається після виходу УГКЦ з підпілля. Члени Української Молоді Христової м. Новий Розділу також були там присутні. Два дні пішої ходи зі Львова до Унева. Усього два дні на подолання маршруту і осмислення того, чому саме ти йдеш на прощу. 
Оскільки я йшла вперше, то дорога здалася мені дуже важкою. Постійний рух, зміна пейзажів…ти фокусуєшся виключно на цьому. Однак були зупинки, коротенькі молебні дозволяли відійти від усієї метушні та побути з Богом. Для відновлення сил пропонувалися також канапки і чай. Люди були неймовірно привітні та раді нас бачити. 
Коли ж ми прийшли в сам Унівський монастир, лунали дзвони. Відомі унівські дзвони! Усі дружно плескали та кидали квіти, що було не менш приємно. У голові проблискувала думка: "Ми це зробили!"Потім усі бажаючі пішли до купеля, джерела, святої води. Я не насмілились опустити туди ноги, оскільки вода ну ду-у-уже холодна! Але більшість прочан були задоволені, джерело зменшувало біль у ногах і дарувало відчуття легкості, забуття. Після розселення була тепла вечеря, а згодом розпочалися нічні чування. Ще ніколи не бачила чувань під відкритим небом. Було трішки зимно, однак душевно. О третій ночі всі бажаючі піднімались на Чернечу гору. Це варто побачити: ціла колона людей зі свічками піднімається вверх, аби помолитися на могилах монахів. А завершилася проща Архиєрейською Літургією. Уперше бачила таку велику кількість людей.
Я не пожалкувала, що пішла на прощу. З нетерпінням чекатиму наступної. 
Особливо хотілось би подякувати Українській Молоді Христові с. Квітневе-Трибоківці. Ви справжні молодці, протрималися до самого кінця. Ми дуже раді, що ви є і продовжуєте та поширюєте традиції УМХ. Ми вас любимо!
Дякуємо також усім організаторам прощі! Дякуємо за те, що даруєте нам можливість відпочити духовно та водночас провести час весело і цікаво!

Підготувала: Корецька Аліна