Люди, народжені та проживаючі у шаленому ритмі
сучасного світу, заклопотані справами і різного роду земними турботами, часто
не в змозі підтримувати внутрішній мир і спокій, який можна осягнути лише в
цілковитій злуці з Господом. Втрата первозданної гармонії стосунків творіння зі
Сотворителем змушує людину залишатися сам на сам з власними проблемами та
недугами, які їй накидає секуляризоване суспільство, затягуючи своїми узами і ув’язнюючи
в лабіринті потреб, стереотипів, скривлених думок, гріховної реальності. Гріх
праразитує в людському єстві, пожираючи її зсередини, намагаючись знищити її
божествений образ, на який вона була створена, та заточити у пекельну безодню.
Невідомо як довго протрималася б людина у вирі схвильованого бурями життєвого
моря, якби, втративши віру, не відчувала любові та не мала надії на свого Небесного
Отця. Мабуть таке життя було б схоже на пекельні муки, що пронизують біллю душу
і тіло.
Піст є ліками, які дають нам нове життя – життя з Богом. Це особливий
період часу, що дає змогу людині зупинитися, відволіктися від шкідливого
зовнішнього впливу та цілковито поєднатися з Творцем, шляхом очищення душі і
тіла.
«Піст – знищення смерті й визволення від гніву, –
говорить св. Іван Золотоустий. – Піст і тіло зберігає здоровим: не обтяжуючись
їжею, воно не приймає хворіб, але, стаючи легким, зміцнюється для прийняття
дарів». Про важливість посту можемо відчитати з перших сторінок Святого Письма:
«Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: "З усякого дерева в саду
їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з
нього скуштуєш, напевно вмреш"» (Бт. 2, 16–17). Це перша заповідь, яку дав
Господь людині, що стосується посту і є забороною, дотримання якої обіцяє вічне
і щасливе життя з Богом, тут Він виступає, як гарант безпечного життя: «якщо
порушиш – помреш».
У Новому Завіті піст також має особливе значення,
він стає могутньою зброєю, захистом та провідником що єднає з Отцем: «Цей рід
нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом» (Мр. 9, 29). Сам Христос, як
правдивий пастир, показує яким має бути цей посвячений Богові сорокаденний час:
Сам перебуває в пустелі та навчає учнів, що слід робити, коли постять: «Коли ж
ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб
було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають с
...
Читати далі »